16 вересня – Міжнародний день захисту озонового шару

День охорони озонового шару: що це таке і чому він важливий для виживання  людства (відео) - новини екології | УНІАН

        Життя на Землі було б зовсім іншим, якби її не захищав тонкий триміліметровий озоновий шар.

        Якщо озоновий шар зникне, то життя, якщо і збережеться, то тільки глибоко під водою в Світовому океані або під землею.

        Виснаження озонового шару призводить до збільшення кількості УФ випромінювання, що досягає Землі. Це, в свою чергу, має згубні наслідки для живих організмів.

        Вважається, що частка галогенового шляху розпаду стратосферного озону збільшилася в результаті діяльності людини, що призвело до виникнення озонових дір.

        Генеральна Асамблея ООН проголосила 16 вересня Міжнародним днем захисту озонового шару. Цей день відзначається з 1995 року у згадку про підписання Монреальського протоколу щодо необхідності збереження озонового шару, який фільтрує сонячне проміння і попереджує шкідливий вплив ультрафіолету на поверхню Землі.

        Озоновий шар – це повітряний шар у верхніх шарах атмосфери (стратосфері), що складається з особливої форми кисню – озону. Він захищає Землю від згубної дії певної частини сонячної радіації, сприяючи  тим самим збереження життя на планеті.

        Мільйони молекул озону руйнуються кожну хвилину і результатом цього процесу є збільшення кількості ультрафіолетового випромінювання, яке досягає поверхні Землі.

        Оскільки озоновий шар поглинає ультрафіолетове випромінювання, то його руйнування призведе до більш високих рівнів ультрафіолетового випромінювання на поверхні Землі. Це, у свою чергу, викличе збільшення випадків захворювання на рак шкіри. Іншим наслідком підвищеного рівня ультрафіолетового випромінювання стане розігрівання поверхні землі, а отже, зміна температурного режиму, режиму вітрів і дощів і підвищення рівня моря.

        Потужним джерелом руйнування озону є ядерні вибухи. Теплова енергія, що виділяється при цьому, нагріває атмосферу і прискорює такі перетворювання хімічних речовин, які при нормальних умовах або не відбуваються, або здійснюються дуже повільно. Такими речовинами, зокрема, є окисли азоту.

        Подолати цю проблему можна лише завдяки скоординованим діям усіх націй та верств суспільства на глобальному рівні. Усвідомлюючи це, уряди практично усіх країн світу приєдналися до Монреальського протоколу і взяли на себе зобов’язання досягти головної мети – згортання виробництва та використання озоноруйнівних речовин у різних секторах промисловості.

        Відповідно до цієї угоди, уряд кожної країни виконує вимоги, щодо вилучення з обігу та припинення виробництва озоноруйнівних речовин за обумовленими графіками.

        Україна не виробляє озоноруйнівні речовини, але активно імпортує їх із-за кордону. Речовини, які знищують озоновий шар, широко використовуються для охолодження повітря, а також у спінювачах, розчинниках та охолоджувачах, виробництві будівельних матеріалів, авації тощо.

        Людство не в змозі запобігти появі озонових дірок. Поетапна відмова від використання озоноруйнівних речовин сприяє не тільки охороні озонового шару в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, а й робить великий внесок для вирішення проблеми глобальної зміни клімату. Сьогодні нам треба швидко вчитися обходитися без найбільш поширених і найбільш оптимальних з точки зору термодинамічних параметрів холодоагентів, які мають величезну озоноруйнівну спроможність та високий коефіцієнт впливу на глобальне потепління. Задля майбутнього ми повинні подолати цю проблему і довести всьому світу, що Україна має на це необхідний розумовий і технічний потенціал та політичну волю.